Назва елемента НКС України:
КИЇВСЬКИЙ ОРНАМЕНТ – КИЇВСЬКИЙ РОЗПИС
Інша назва елемента НКС України:
Орнамент Київського простору
Спільноти, групи або особи, які практикують елемент НКС:
Учасники Народної студії «Київський розпис – Київський орнамент» Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, члени Громадської організації «Спілка митці «Одолень», Студійці Зразкової аматорської студії декоративного розпису «Палітра» Центру культури та мистецтв Дніпровського району міста Києва, учасники Студії «Київське бісероплетіння», учасники Народної студії «Палітра» Культурно-мистецького центру Дарницького району, слухачі та випускники Експериментальних курсів Київського розпису, студенти Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука, тощо.
Короткий опис елемента НКС:
Київський орнамент – це унікальний орнамент, який є невід’ємною частиною оздоблення архітектурних споруд на фасадах та інтер’єрах міста Києва. Місто Київ посідало провідне місце у розвитку матеріальної і духовної культури, для якої головним джерелом стала культурна спадщина, звідки культура поширювалась урізні кінці світу з дуже давніх часів.
Київський орнамент – це жива спадщина, яка відстежується з ХІ століття через ритмічно повторювані стилізовані зображення фігур, елементів декору,що допомагає відкрити глибинні символічні значення, а отже,він є унікальним засобом національно-культурної репрезентації й ідентифікації Київського середовища.
Оздоблені орнаменти фасадів і інтер’єрів споруд Києва дійшли до наших часів з далекого періоду Київської Русі.
Майстриня-аматорка Валентина Устінова в своїх роботах часто зображує диво-птахів та ділиться дослідженням: «Характерним декором вирізняються художні емалі раннього періоду ХІ – першої половини ХІІ століття. До них належать сережки, колти та інші художні вироби, знайдені в київських скарбах. У їх декорі переважають зображення у вигляді попарно розташованих диво-птахів, міфологічних сиринів, фантастичних феніксів, голубів та інших птахів. Об’єднувальним цих орнітологічних мотивів є , як правило, круглі або чотирипелюсткові розетки; динамічно гнуті стебла аканта або виноградної лози; квіти у вигляді стилізованих лілій. Подібними птахами оздоблені станції київського метрополітену «Контрактова площа», «Золоті ворота».
Особливої уваги заслуговує післявоєнна архітектура, оскільки архітектура відбудованого Києва – столиці України, центру наукової архітектурної думки і творчої практики була зразком для інших міст України. Застосування інновацій в оздобленні київських будівель і споруд у 40–90-ті роки ХХ сторіччя ознаменувалось використанням орнаментики облицювальної плитки й архітектурної кераміки, деталей з емалевими покриттями та керамічних панно.
Мисткиня Наталія Бойко, розповідаючи про власний досвід роботи з керамікою, наголосила на тому, що відслідковує плинність Київського орнаменту через Київську школу, яка має цікаву історію. Київська школа майстрів народної творчості у 1938 році була утворена на базі Центральних експериментальних майстерень на території Києво-Печерської лаври. Художньо-промислова кооперація сприяла розвитку народних промислів. Це зі свого боку зміцнило ґрунт співпраці професійних художників і народних майстрів, на якому розвинулася мережа цехів і майстерень. Питання зв’язку традиції і новації, пошуків нового стилю крізь призму джерел національної культури в Києві, починаючи від 1920-х років, активно впроваджували представники школи Михайла Бойчука. У 1925 році в Києві при тресті Укрфарфорфаянс було створено майстерню керамічних фарб для забезпечення всіх заводів України. У 1935 році було створено Центральні експериментальні художні майстерні у Києві. Для бойчукістів метою їх відкриття був не лише пошук, але й збереження талановитих народних майстрів у контексті офіційної ідеології.
Для виявлення художніх можливостей емалі в архітектурних деталях експериментальна керамічна майстерня Інституту художньої промисловості АН УРСР у 40-ві роки ХХ століття почала свою роботу з вивчення спадщини української архітектурної кераміки з застосуванням емалей. За її дослідженнями, кераміка київських споруд другої половини XVII століття характеризується застосуванням орнаментів рослинних, геометричних, іноді із застосуванням птахів, звірів. Композиція деталей в основному розраховується на багатоваріантність, що давало можливість застосовувати їх як окремі вставки, тяги і навіть панно.
Мисткиня Світлана Сігіда, яка є ученицею Володимира Прядка і яка сама є носієм елемента НКС Київський орнамент, зазначила, що наразі в кераміці архітектурних пам’яток Києва зустрічаються такі орнаменти: рослинні (стилізовані листки, пагони, квіти, плоди, зокрема мотиви пальметки, плетінки), зооморфні (зображення тварин, птахів), геометричний (крапки, ромби, кола, спіралі, меандр тощо). Плетінка – це лінійно-стрічкове стебло, як основний пов’язуючий, об’єднуючий і тримаючий (об’єкт) між всіма елементами композиції. Плетінка переплітається між собою, створюючи петлю, або обвиває інші форми. Закінчується паростком,у якого одна або дві сторони мають гострі кінчики, а посередині об’єднуюча напівкругла сфера. Плетінка має вигляд лінійно-стрічкової форми, або ж фрагментальної. Плетінка (стебло) має потовщену форму.
Майстриня-аматорка Ксенія Курило застосовує у своїй творчості один з елементів орнаменту «Змієногу Богиню», яка зустрічається на київських спорудах у вигляді форми мушлі або пальметки. Вона має 7 пелюсток, які з’єднані в одній нижній центральній точці. Від центральної пелюстки симетрично сходять униз, зменшуючись у розмірі бокові пелюстки. Знизу від центру симетрично розходяться s-подібні змієвидні лінії.
Київський орнамент є виразно узагальненим, стилізованим з умовними мотивами. Яскравими прикладами є оформлення будинків на вулицях Хрещатику, Євгена Чикаленка, Великої Васильківської, Михайла Грушевського; бульвару Лесі Українки; вестибюлів станцій метро «Хрещатик», «Золоті ворота», «Нивки», «Університет», «Контрактова площа», павільйонів сільськогосподарської виставки, будинку культури ДВЗ, тощо.
Оскільки орнаментальне начало об’єднує всі види мистецтва, домінує як в архітектурному вирішенні будівель, так і в декоративному оздобленні інтер’єрів і предметів побуту, воно має стилеутворювальну роль у декоративному мистецтві, зближує різні види мистецтва, є об’єднуючим художнім засобом, що приводить світ предметів до єдиного візуального модуля.
Київський орнамент є засобом для передачі знань через покоління, а його елементи використовуються в декоруванні архітектурних форм, у книжковій мініатюрі, вишивці, гаптуванні, іконописі, ткацтві, ювелірній справі, кераміці, виробах з дерева тощо, а також є невід’ємною частиною життя киян.
Заходи, здійснені громадою/спільнотою:
Першочерговим заходом з охорони елемента «Київський орнамент» є організація процесу між поколінної його передачі. Проводиться дослідження, опис, оцифрування записів відзнятих матеріалів, збір інформації та підготовка номінаційного досьє. Проводяться організаційні заходи (фестивалі, виставки, перформанси, презентації, наради, прес-конференції тощо).
Починаючи з 1 грудня 2020 року, проведено 7 фольклорних експедицій за участю дослідників і науковців, майстрів-практиків та учасників.
Практикується проведення круглих столів. Наприклад, 9 червня 2022 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбувся круглий стіл «Мистецька спадщина і трансформація традицій».
КМЦНТКД організував роботу Центру культурологічних практик та розвитку народного мистецтва «Київський орнамент». Основні завдання центру – локалізація майстер-класів з розвитку та популяризації Київського орнаменту, а також проведення експериментальних мистецьких студій арт-терапії з адаптації військовослужбовців, які відчувають посттравматичний синдром та членів їхніх родин.
Останні значимі, масштабні і найважливіші заходи:
- Міжнародний фестиваль мистецтв «Київський розпис» на території КМК «Співоче поле»;
- виставковий проєкт «Київські дива зимових свят» у Музеї «Кам’яниця Київського війта»;
- виставковий проєкт «Жива скарбниця київського розпису. Сучасні тенденції» в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва;
- майстер-клас «Намалюй свою квітку» до відзначення 92 річниці змоменту першого кіносеансу вкінотеатрі «Жовтень»;
- перформанс «Гармонія Всесвіту. Трипільські джерела Київських традицій» до Дня Києва на території КМК «Співоче поле»;
- серія майстер-класів «Намалюй свою квітку» в межах дня відкритих дверей у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука;
- виставковий проєкт «Купальські вогні» митців Народної студії «Київський орнамент – Київський розпис» Народної студії «Київське бісероплетіння»;
- майстер-класи народних майстринь Києва «Рушник Єднання» з відтворення Київського орнаменту;
«Хатинка народних майстринь», майстер-класи з Київського розпису (щосуботи та щонеділі на території КМК «Співоче поле»).
Заходи з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини:
Першочерговим заходом з охорони елемента «Київський орнамент» є організація процесу міжпоколінної його передачі.
Іншим важливим заходом з охорони є підняття значимості Київського орнаменту в суспільстві, що може бути зроблено за допомогою сучасних навчальні формта Інтернет-ресурсів, радіо-, телепередач, соціальної реклами, навчальних програм у закладах загальної середньої освіти, школах мистецтв, гуртках, студіях, середніх і закладах вищої освіти, в межах фестивалів в Україні та за її межами.
Ще одним важливим заходом з охорони є здійснення фольклорних експедицій і відображення їх результатів (розміщення записаних матеріалів) в Інтернеті.
Створення навчальних посібників, методичних програм, підручників, довідкової літератури та їх поширення.
Створення окремого мультимедійного сайту, присвяченого Київському орнаменту, який буде містити навчальні програми, відео-програми, дослідницьку інформацію й іншу інформацію.
Із заходів з охорони, які заплановано проводити найближчим часом:
– подальше проведення фольклорних експедицій;
– дослідження архівних документів, пам’яток історії та культури, предметів вжитку тощо;
– проведення консультацій з експертами, носіями елементу «Київський орнамент», зацікавленими установами й організаціями, подальше вивчення з метою передачі елементу «Київський орнамент» молодшому поколінню;
– робота над обліковою документацією з включення виявлених об’єктів і творів монументального мистецтва до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;
– створення програм для закладів освіти, які б сприяли обізнаності підростаючого покоління про культурні традиції;
– посилення систематизації процесу передачі знань у таких формах як майстер-класи, курси, тематичні лекції, тренінги, пленери, арт-терапевтичні заняття;
– ініціювати проведення Міжнародних багатожанрових фестивалів за кордоном з метою популяризації Київського орнаменту;
– напрацювання пропозицій для закладів освіти щодо підготовки майстрів, які будуть застосовувати Київський орнамент у різних видах мистецтв;
– напрацювання пропозицій для застосування Київського орнаменту в рекламній продукції;
– підготовка пропозицій для використання Київського орнаменту в сувенірні продукції.
