Народному етнографічному хору «Гомін» Леопольда Ященка – 55 років!
Хор «Гомін» — хоровий колектив, головними завданнями якого є підтримка масового побутового співу та відродження традиційних народних свят на теренах великого міста. Засновник і керівник Леопольд Ященко (1928—2016)- український музикознавець, фольклорист, диригент, композитор. Кандидат мистецтвознавства . Лауреат Шевченківської премії (1993).
У ювілейному концерті , блискуче зорганізованому колективом хору під керівництвом Народного артиста України Зеновія Корінця , старости хору Яна Павловича Бурова та за участі талановитих і харизматичних членів великої родини «Гомін» прийняли участь: родина Леопольда Ященка, зірки української сцени, колеги з інших народних (аматорських) колективів, народний артист України Генеральний директор-художній керівник Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка , Голова Шнвченківського комітету Євген Нищук , керівництво Печерськ Палац , директор Київський міський центрДепартамент культуриКиївська міська державна адміністрація – КМДА Федір Баландін.
Подяками від КМЦНТКД нагороджено :
Староста хору, хранитель традицій колективу, справжній талант та працелюб – Ян Павлович БУРОВ :
За значний особистий внесок у розбудову та становлення колективу, яскравий талант та відданість народному мистецтву нагороджено представників колективу :
Ніну Василівну ГЛАЗЬКО
Петровича КОРЖА
Віктора Петровича ОМЕЛЬЧЕНКО
Валентину Іванівну ТРЕГУБОВУ
Юрія Тихоновича РУДОГО
З історії колективу :
З квітня 2016 до грудня 2022 року «Гомоном» керувала Валентина Команчук, диригент-хормейстер хору у різний час у 1970–2016 роках.
З 2022 року — керівник хору – Народний артист України, професор Зеновій Корінець.
Свого часу Іван Гончар Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum) надав зі своєї приватної колекції народні строї для перших учасників «Гомону». Серед них були Ніна Матвієнко, Оксана Мешко, Олесь Харченко, Надія Світлична, Євген Чередниченко та його дружина Віра, Михайло Гуць, Лідія Орел, Віктор Андрійчук, Володимир Данилейко, Ігор Голобуцький, Стефанія та Юрій Гулії, Алла та Іван Дебелюки та інші.
Дебютував «Гомін» виконанням веснянок у парку над Дніпром, а згодом на святі Івана Купала на Трухановому острові та в Гідропарку. Учасники «Гомону» — люди різних поколінь і професій, яких об’єднала любов до рідної мови, української пісні та минувшини, які прагнули відродити національні традиції, розбудити національну свідомість українців.
За часів УРСР хор активно переслідувався владою. 1971 хор був заборонений як «націоналістичний», а його учасники зазнали репресій. Органи безпеки побачили в діяльності «Гомону» і в його репертуарі “буржуазний націоналізм”. Одних викликали на «проработку» за місцем праці чи навчання, інших викидали з роботи, нічого не пояснюючи, а ще з іншими «розмовляли» в КДБ.
Члена Спілки композиторів України кандидата наук Л. Ященка компартійні «органи» називали некваліфікованим робітником, «який ніде не працює і якому збирають по 5 крб. на прожиття». Переслідування почалися з початком 1970 року — спочатку після колядування, потім після ювілею Лесі Українки.
Учасників хору викликали на «бесіди» в компарткоми й КДБ з приводу участі в «Гомоні», і хоч прямо не забороняли ходити на репетиції, але називали хор націоналістичним і не «радили» його відвідувати, часом відверто погрожуючи можливими санкціями.
«Гомін» остаточно був розігнаний 20 вересня 1971 року, хоч офіційно про це ніхто не заявляв. Того дня було скликано в палаці “Харчовик ” збори колективу в присутності компартійного керівництва. Керівник хору композитор Л.Ященко та ще кілька хористів спробували захистити як колектив, так і саму ідею етнографічного ансамблю, але це було марно.
Відродження хору.
Свою діяльність «Гомін» відновив 1984 року, однак і надалі зазнавав утисків з боку влади. Протягом 1985-2000-х діяв при Будинку культури «Київметробуду». 2005-го отримав звання «Народний».
Репертуар
У репертуарі «Гомону» понад 600 пісень, серед яких — колядки та щедрівки: «Прилетіла ластівочка», «А в цьому дворі красна панна», «Ой красна-рясна в лузі калина», «Стояла сосна серед Дунаю»; веснянки та ігрові хороводи — «Ой по горі, по горі», «Берегом, берегом», «Коло млина калина», «Ой веснонько, весно»; купальські й петрівчані пісні — «Ой да тихо, тихо Дунай воду несе», «Ой на Івана, ой на Купала». Хор виконує також козацькі, рекрутські, стрілецькі та повстанські пісні, а також пісні на слова і музику Л. Ященка: «Золотистий туман», «Київське танго», «Купальська ніч», «Збираймо родину», «Бережімо своє ім’я», «За нашу Україну», пісні про Чорнобильську трагедію — «Покинуті оселі», «Порвалась остання струна» та ін. Серед пісень, що виконує «Гомін», чимало на слова Тараса Шевченка та інших українських поетів..
Ансамблі зі складу хору :
Камерний — «Криниця», автентичного фольклору — «Радосинь», чоловічий гурт «Козаки», музики — родина Вербовецьких. Тривалий час у складі «Гомону» співав також гурт «Чумаки». Колектив хору є організатором свят народної пісні та «недільних співів» для всіх охочих.
Етнографічний хор “Гомін” Леопольда Ященка — особливе явище в історії духовної культури сучасної України. Саме «Гомін» вперше після довгих десятиліть заборони заспівав у Києві «Ще не вмерла Україна», «Не пора, не пора», «Ой у лузі червона калина», «За Україну», «Боже Великий, Єдиний» та ін. «Гомін» — незмінний учасник всіх важливих громадсько-політичних і культурних акцій Києва.
Історія колективу нерозривно зв’язана з клубними закладами Києва. Від клубу «Харчовик» Київська опера до Будинку культури «Київметробуд» хор нарешті отримав постійне помешкання у Палаці “Печерськ”.
Найщиріші вітання ХОРУ
від усієї вдячної громади Києва та усієї України!
