🇺🇦Козаки колись жартували, що на Масницю й турки вареники їдять!
🔥Дуже тішить,що традиційні народні кулінарні забавки знаходять своє нове життя у сучасних «гіпстерських» клубах, таких , як «Пастка». Саме тут було започатковано новітню традицію- новий «крестивний клас» із задоволенням ліпить вареники і створює електронну музику на основі українських народних пісень.
ℹ️Інформаційна довідка:
Масниця,, Пущення, Сиропуст, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця — традиційне східнослов’янське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Йдеться про початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари з метою продовження роду.
Науковці вважають, що це – українське свято на честь весняного пробудження природи, одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. За давніми традиціями на Масницю варили вареники. На козацьких землях це була головна ритуальна страва.
А ось традиція випікання млинців впровадилися в Україні в радянський час. За Радянського Союзу на всій його території проводили однакові свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували.
Українське і російське свято відрізняються не лише обрядовими стравами, музичним оформленням, а й своєю суттю та значенням. На Московщині, де цими днями проводжали зиму, пили багато горілки, бражки з млинцями, поминальною їжею, спалювали опудало зими, щоб вона померла. Одним з обов’язкових атрибутів свята у росіян були бої «стінка на стінку», що не обходилися без крові.
Святкування Масниці в більшості регіонів України мало громадський характер і передбачало влаштування гучних забав, веселощів, приготування і споживання страв, які на період посту ставали табуйованими, тобто насамперед м’ясних та молочних. Символічне значення ритуалу наїдатися перед постом у народній свідомості мало на меті забезпечення добробуту, достатку і багатства. Самобутні традиції відзначення Масниці в українців зберігалися до середини XX ст. як вже йшлося вище, неодмінним атрибутом святкування і найважливішою стравою є вареники з сиром, политі маслом та сметаною.
Масниця: цікавий ритуал “колодка”.
Цікавим елементом української Масниці є обряд “колодки”. Її вважали символом продовження роду. Колодкою називали дерев’яне поліно, яке прив’язували неодруженим парубкам, символічно караючи їх за те, що вони вчасно (тобто до початку посту) не одружилися. Відкупитися від колодки парубок міг лише одним способом – вгостити жінок горілкою або ж дати грошей. У жартівливій формі громада осуджувала неодружену молодь, заохочуючи до продовження роду. Аналоги цього звичаю у слов’янському світі зустрічаємо в Словенії та Хорватії. «Колодка» була практично втрачена в радянський час.
В Україні свято супроводжувалося обрядами, пов’язаними не лише з проводами зими й зустріччю сонця, а й такими, що закликали до загального примирення, злагоди і всепрощення. Недарма в українців останній день тижня називається ще й Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та всіх прощати. Ця традиція збереглася й донині.