Комітетом з Національної премії України імені Тараса Шевченка присуджено премію у галузі «Декоративно-прикладного мистецтва”
проєкту «Петриківський розпис: на захисті ідентичності”. Автори:
Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Наталія Рибак.
Інформаційна довідка:
Мистецький проект «Петриківський розпис: на захисті ідентичності» (серія художніх робіт автентичного петриківського декоративного розпису).
✅Валентина Карпець-Єрмолаєва (нар. 1970 р., с.Миколаївка Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України і Національної спілки художників України
✅Андрій Пікуш (нар. 1950 р., смт. Петриківка, Дніпропетровської обл.) майстер петриківського розпису, народний художник України, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України.
✅Марія Пікуш (нар. 1954 р., с.Мирне Солонянського р-ну Дніпропетровської обл.) майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України.
✅Наталія Рибак (нар. 1958 р., с.Попово-Балівка Петриківського р-ну Дніпропетровської обл.) майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України і Національної спілки художників України.
Назва «петриківський розпис» походить від селища Петриківка на Дніпропетровщині (Січеславщині).
Петриківка унікальне явище українського народного декоративного мистецтва. Безперервність великої народної художньої традиції настінного розпису Петриківки продовжується до XXI століття.
В основі петриківського розпису лежить узагальнений творчий метод, який базується на світогляді народу, на національному баченні життя і навколишнього світу.
Головним героєм «петриківської мальовки» є квітка, людина ж подається також на рівні з квіткою, як частка цієї природи. Петриківка, по суті єдиний в Україні історичний осередок декоративного малювання з більше як столітньою історією, який зберігся як безперервний релікт народної традиції хатнього малювання і сьогодні є повноцінним різновидом вже станкового декоративного розпису.
Традиційна «петриківка» ще в 1930 рр. стала своєрідною «візитною карткою» східної України.
Петриківський орнамент бере початок від стародавньої традиційної орнаментики, поширеної в побуті запорозьких козаків, ним прикрашали житло, господарський реманент, транспортні засоби та зброю.
Із покоління в покоління, все більше удосконалюючись, передавались традиції петриківської орнаментики і в наш час твори майстрів осередку є взірцями серед творів станкового живопису.
Унікальним явищем розвитку петриківського розпису є творчий доробок відомих в Україні і за її межами майстрів народного мистецтва Андрія Пікуш, Марії Пікуш, і їхніх учениць Наталки Рибак та Валентини Карпець- Єрмолаєвої. Основою їх творчості, починаючи з кінця 70-х початку 1980-х років стала прихильність до традиції, своєрідне переосмисленням композицій старших малювальниць, колористична гама давніх хатніх розписів.
Спокійна, велична врівноваженість квіткового малювання притаманна манері розписів Марії Пікуш, яка найбільше відповідає естетиці традиційного хатнього стінопису і є продовженням найдавнішої лінії розвитку петриківського малювання.
Творчість Андрія Пікуша це декоративна стихія традиційної Петриківки. Майстер з дитинства працював виключно в річищі народної мальовки, яку уявляв насамперед частиною загального ансамблю традиційних хатніх прикрас. Прагнення митця до інтер’єрної доцільності створеної для громадських будівель зумовило появу композицій репрезентативного характеру, іноді з використанням нових незвичайних елементів і деталей.
Статистичність чітких, підкреслено симетричних композиційних побудов, монументальна узагальненість форм, контрасне протиставлення масивних, цілком «залитих» кольором рослинних елементів і білого тла, усе це надає якоїсь геральдичної значущості творчим роботам Наталії Рибак.
«Живописність» художнього мислення, тонкий ліризм і віртуозна манера притаманні творам Валентини Карпець-Єрмолаєвої, які репрезентують широковідомі твори мисткині: «Птах у квітах», «Калиновий гай», «Букет», «Квітковий дивоцвіт» та ін.
Творчість талановитої когорти майстрів петриківського розпису, які впродовж кількох десятиліть розвивали «фольклористичний» напрямок декоративного розпису, зберігаючи традиційні художні прийоми і технології, і в цілому «мистецький канон», отримала високе визнання в світі. Сучасні майстри петриківського розпису Пікуш А., Пікуш М., Карпець-Єрмолаєва В., Рибак Н. є учасниками всеукраїнських, міжнародних виставок, наприклад в містах: Торонто, Вінніпег, Саскатун, Едмонтон (Канада); виставки «Петриківського розпису», що експонувалася в 50 країнах світу (ЮНЕСКО 2012-2013 рр.) та ін.
Митці на високому рівні володіють різноманітними традиційними техніками та технологіями петриківського розпису, творчо застосовують їх у галузях: розпису на папері, полотні; художніх виробах з дерева, металу, кераміки, а також настінного розпису в архітектурі.
Їх твори публікуються в багатьох художніх виданнях, а також зберігаються в колекціях багатьох музеїв України: Києва, Дніпра, Львова, Запоріжжя, Харкова, Полтави, а також Польщі (м.Варшава), Канади (м.Едмонтон), США (м.Чикаго), та приватних колекцій в Україні та поза її межами.
5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
20 травня 2016 року Національний банк України ввів у обіг дві пам’ятні монети «Петриківський розпис» у серії «Українська спадщина».
Мистецький проект «Петриківський розпис: на захисті ідентичності» спрямований на відродження та творчий розвиток автентичних традицій петриківського розпису, вирішення актуальних проблем їх збереження та розвитку, звільнення від стереотипів, що виникли в наслідок тривалого опромисловлення осередку.
Збереження традиційний осередків народного мистецтва, в тому числі Петриківки, є важливою функцією держави і має стати одним із пріоритетів відновлення країни в повоєнний час, у вихованні української молоді на вітчизняних базових культурних цінностях народу.
Мистецький проект «Петриківський розпис: на захисті ідентичності» є вагомим аргументом у твердженні, що українська національна культура на терені наших земель плекалася впродовж тисячоліть і має високу професійність і багатогранність художніх проявів.
Нагадаємо, що провідний редактор Київський міський центр народної творчості-Співоче поле ЧИСТЯК Дмитро Олександрович — письменник, літературознавець є заступником голови Комітету.
Вітаємо переможців!